Проаналізовано поняття "соціально-політичний порядок", розкрито його сутність, детермінанти й інституціоналізація у сучасному політичному просторі. Відзначено, що поняття "порядок" та його складові змінюються залежно від історичних і соціально-політичних обставин, від вектору розвитку суспільства. Зазначено, що проблемне поле дослідження ролі та місця людини за умов існування соціально-політичного порядку може вирішуватися в декількох теоретичних площинах, насамперед, в таких теоретичних моделях суб'єкта порядку як інвайронменталізм, постмодернізм, елітаризм. Обгрунтовано, що ідея соціально-політичного порядку передбачає пошук форм, орієнтованих на мирне розв'язання конфліктів, стабільний характер змін, а також подальший цивілізаційний розвиток. Соціально-політичний порядок забезпечується відтворенням певних властивостей або елементів політичної системи, баланс яких, у випадку їх оптимальної конфігурації та співвідношення, призводить до стану політичної стабільності або кризи. У країнах зі стабільною демократією накопичено значний досвід демократичного управління, який дозволяє створити механізми, що здатні ефективно долати виникаючі конфлікти, не порушуючи в цілому основ соціально-політичного порядку.

  Скачати повний текст